Антибіотикотерапія – загальноприйнятий метод лікування багатьох захворювань. Дозування, тривалість лікування та вибір препаратів відрізняються в залежності від захворювання, але загальною тенденцією є зростання застосування антибіотиків широкого спектру дії. Відомо, що антибіотики зараз призначають у 68 % випадків інфекцій дихальних шляхів 1. При цьому у 80 % випадків антибіотикотерапію можна було не призначати (згідно з даними Американського центру контролю та профілактики захворювань). 

Розповсюдженим побічним ефектом використання препаратів антимікробної дії є антибіотик-асоційована діарея (ААД). Незважаючи на розповсюдженість явища, вчені не можуть зійтись на точному визначенні ААД. Прийнято вважати, що антибіотик-асоційована діарея – це 3 та більше випадків неоформлених або водянистих випорожнень протягом доби або більше, що спостерігаються на фоні прийому антибіотиків з моменту початку терапії та до 2-х місяців після її завершення, якщо не було виявлено інших причин.

До групи особливого ризику входять:

  • Діти до 5 років;
  • Люди похилого віку;
  • Пацієнти з тяжкими захворюваннями;
  • Пацієнти з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту;
  • Пацієнти, що нехтують правилами прийому антибіотиків;
  • Пацієнти, що приймають високі дози антибіотиків.

Практично всі антибіотики можуть стати причиною ААД. Спрогнозувати, чи виникне діарея в кожному конкретному випадку, неможливо, але можна спробувати попередити це неприємне явище.

Використання пробіотиків при антибіотикотерапії доведено знижує ризик розвитку ААД 2.

Але чи всі штами однаково корисні і чи можна переносити позитивний досвід використання пробіотиків з дорослих на маленьких пацієнтів?

Відповіли на це питання польскі вчені Ганя Шажевська, Марек Рущинський та Анжей Радзиковський. Вони провели зведений аналіз існуючих досліджень, відібравши виключно ті, що проводились серед дітей. Всі відібрані дослідження були плацебо-контрольованими, тобто ефект від пробіотиків порівнювався з ефектом від прийому плацебо, що є обов’язковою умовою якісного наукового експерименту.

Результати мета-аналізу дозволяють зі впевненістю стверджувати, що пробіотики сприяють профілактиці ААД у дітей. Взагалом ризик виникнення діареї при використанні пробіотиків знизився з 28.5  % до 11.97  % 2. Окремі вчені відмічали також скорочення тривалості діареї в середньому на 1 день 2.

ТРИВАЛІСТЬ ДІАРЕЇ

Жодних побічних ефектів під час використання пробіотиків не спостерігалось, що підтверджують всі розглянуті дослідження. Тим не менш, відмічають вчені, слід бути обережними у випадках серйозних проблем з імунною системою.

За результатами аналізу бактерій, що використовувались, переконливі результати показав штам Lactobacillus GG. Із 154 пацієнтів, що отримували в якості пробіотика Lactobacillus GG (який міститься і в синбіотику Ацидолак) симптоми діареї проявились у 10 осіб, це всього 6.5  %. В групі із 153 осіб, що приймали плацебо, цей показник склав 34 випадки, тобто 22.2  % 2.

Плацебо і LGG

ДОВЕДЕНО: прийом бактерій Lactobacillus rhamnosus GG на 70  % знижує ризик виникнення діареї 2

Різниця переконливо доводить ефективність Lactobacillus GG в профілактиці антибіотик-асоційованої діареї у дітей. LGG знижує ризик виникнення діареї на 70  % 3.

Серед інших переваг цього штаму – його дослідженість. Штам LGG має найбільшу доказову базу (більше, ніж 700 наукових статтей). Безпечність та корисні для організму властивості були підтверджені багатьма дослідженнями.

Саме тому Lactobacillus GG був обраний для створення сучасного синбіотика Ацидолак. Комбінація його в одному препараті з фруктоолігосахаридами в якості пребіотика (поживного середовища для корисних бактерій) дозволяє швидко заселити кишківник та нормалізувати порушену антибіотиками мікрофлору.

Ацидолак рекомендується приймати при незбалансованому харчуванні, стресах, частих змінах кліматичних зон, схильності до простудних захворювань та, звичайно, при антибіотикотерапії – з 1 дня лікування та протягом 2-3 тижнів після завершення 4.

 
1. Мангіон-Сміт Р., МкГлінн Е.А., Еліотт М.Н. та ін., Звязок між очікуваннями батьків та поведінкою лікарів щодо призначеннь антимікробних препаратів, журнал Педіатрія, 103:711-718, 1999.
2. Пробіотики в попередження антибіотик-асоційованої діареї у дітей: мета-аналіз рандомізованних контрольованих досліджень, ханя Сважевська, Марек Ружинський, Андей Радзіковський
3. Lactobacillus GG в попередженні антибіотик-асоційованої діареї у дітей, Дж. А. Вандерхуф, Д. Вітней, Д.Л. Антонсон, Т.Л. Ханнер, Дж. В. Лупо, Р. Дж. Йанг
4. Згідно з Інструкціями по застосуванню препаратів Ацидолак